Організація обліку природного газу: роз’яснення спірних норм

Використовувати положення нормативно-правових актів за призначенням стосовно виду діяльності, на яку поширюється сфера законодавчо регульованої метрології, – неприпустимо

Непрозорі та суперечливі вимоги Кодексу газорозподільних систем, які до того ж суперечать низці вітчизняних законів й технічних регламентів і основоположним принципам, на яких побудовано реформу функціонування ринку природного газу України, зумовлюють юридичні колізії та невмотивований регуляторний тиск.

З огляду на таку ситуацію вважаємо за доцільне розглянути вимоги нормативно-правових актів та інших нормативних документів, які застосовуються під час обліку природного газу, який приведений до стандартних умов, більш докладно.

Колізія норм вітчизняного законодавства

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» результати вимірювань обсягів із застосуванням вузла обліку та приладів визначення фізико-хімічних характеристик природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

У тексті Кодексу газорозподільних систем (далі – Кодекс) викладено таким чином.

Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об’єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116.

Як результат:

  • нехтування положеннями законодавчих актів України, зокрема Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у ст. 1 якого визначено термін «єдність вимірювань»;
  • фальсифікації інформації стосовно сфери застосування Методики.

Зазначені норми ввели в оману не тільки споживачів (фізичних осіб), а й зумовили судовий прецедент: Верховний Суд підтвердив законність застосування облгазами температурних коефіцієнтів.

Використовувати норми Методики за призначенням стосовно виду діяльності, на яку поширюється сфера законодавчо регульованої метрології, – неприпустимо:

  • по-перше: результати метрологічного підтвердження (похибки або невизначеність) експериментальним дослідженням (табличні дані) в Методиці відсутні, що є порушенням положень ч. 2 ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»;
  • по-друге: за сферою використання.

Чинність зазначеної Методики поширюється на суб’єкти господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об’єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб. Тобто Методика поширюється тільки на діяльність споживачів, що не є побутовими, у яких пристрої перетворення об’єму не застосовуються. Обмеження чинності Методики в Кодексі відсутнє.

Норми Кодексу, що суперечать положенням Закону України «Про ринок природного газу»:

  • розподіл вузлів обліку природного газу (ВОГ) за категоріями;
  • визначення пріоритетності між кількома ВОГ під час обліку газу;
  • вимоги (в тому числі обрання діапазонів вимірювань) до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) – складових частин ВОГ;
  • вимоги до програмного забезпечення пристроїв перетворення об’єму;
  • необхідний перелік технічної документації, що має представити споживач на ЗВТ і технічні пристрої (джерело живлення, трубопровід, діафрагму тощо);
  • правила подання результатів вимірювань і застосування одиниць вимірювань.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, а саме – Правилами обліку.

З’ясуємо далі, які ще норми зазначені у Кодексі.

Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб – комплекс заходів, що вживаються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їхніми виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їхньої цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.

За потреби виконання робіт (у визначенні терміна «експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб» за текстом Кодексу) відповідальні за забезпечення єдності вимірювань на підприємстві (організації) споживача повинні наполягати (ініціювати) на проведенні перевірки у порядку, встановленому у ст. 22 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, здійснюється виключно Держпродспоживслужбою шляхом проведення перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та чинних нормативно-правових актів, які стосуються метрологічного нагляду.

Щодо норм стосовно порядку перевірки вузлів обліку та їхніх складових, то необхідно вказати на неоднозначність термінології за текстом Кодексу.

Суміжні суб’єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі у разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об’єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових…

…у разі якщо під час вимірювання лічильником газу або звужувальним пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об’єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об’єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживчого обладнання – перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації…

…у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об’єму газу, несправності … робота (здійснюється) поза межами вимірювання або в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об’єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність).

Така плутанина в одному документі не дає можливості ідентифікувати, чи є ситуація або режим наразі:

  • позаштатним;
  • аварійним;
  • діагностичним.

Враховуємо вимоги європейського законодавства

Під час встановлення вимог слід ураховувати європейське законодавство. Тому є потреба розглянути європейські норми у сфері вимірювання кількості газу.

Особливими вимогами до лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму згідно з додатком 4 до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки визначено, що пристрій перетворення об’єму повинен виявляти стан, коли він працює поза робочим діапазоном (діапазонами), встановленим виробником для параметрів, важливих для точності вимірювань. У такому випадку пристрій перетворення об’єму повинен зупиняти інтегрування перетворюваної величини й підсумовувати окремо перетворювану величину для періоду, коли такий пристрій працював поза межами робочого діапазону (діапазонів).

Порядок реалізації цієї норми було встановлено в п. 6.6.1 ДСТУ EN 12405-1:2014 «Коректори до лічильників газу електронні. Частина 1. Корекція об’єму» (EN 12405-1:2005+A2:2010, IDT).

Пристрої перетворення об’єму повинні виявляти наступні аварійні події:

  • виміряні або розраховані значення параметрів знаходяться поза межами діапазонів їхніх вимірювань;
  • пристрої перетворення об’єму функціонують поза межами, встановленими для алгоритму розрахунку;
  • параметри електричного сигналу будь-якого приєднаного до обчислювача засобу вимірювання виходять за межі діапазону вхідного пристрою;
  • батарея електроживлення розряджена.

У випадку виникнення будь-якої з наведених аварійних подій (за винятком розрядження батареї електроживлення) приведення виміряної величини кількості газу за фактичних умов до кількості газу за стандартних умов припиняється. При цьому триває фіксація виміряної кількості газу за фактичних умов і, якщо застосовується, скоригованого об’єму.

Повернення пристрою перетворення об’єму в нормальний режим функціонування можливе тільки після усунення причин аварії.

Достовірність результатів вимірювань

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.

Якщо виміряні або розраховані значення параметрів перебувають поза межами нормованих діапазонів, результати вимірювань вважаються недостовірними. Ці результати можуть бути підтверджені тільки шляхом експериментального визначення числового значення величини.

У випадку, коли результати були підтверджені експериментально, відповідальні за забезпечення єдності вимірювань на підприємстві (організації) споживача повинні наполягати (ініціювати) на проведенні перевірки дотримання правил застосування ЗВТ згідно зі ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

За позитивних результатів перевірки метрологічних характеристик ЗВТ, але коли в режимі вимірювання покази виходять за межі нормованих діапазонів, тобто показники якості газу не відповідають умовам договору постачання природного газу, результати перевірки вважаються позитивними. При цьому об’єм розподіленого (спожитого) природного газу визначається в порядку, встановленому Кодексом, за показами ЗВТ.

Якщо результат перевірки метрологічних характеристик ЗВТ негативний – перерахунок об’єму розподіленого (спожитого) природного газу здійснюється за алгоритмом Кодексу.

Якщо під час перевірки вузлів обліку та їхніх складових частин постачальник вважає або має підстави вважати, що стан приладів обліку не відповідає правилам їхнього застосування, то він може ініціювати перевірку Держпродспоживслужбою.

Між постачальником та споживачем часом виникають суперечки стосовно міжповірочного інтервалу ЗВТ компонентів пристроїв перетворення об’єму.

Перевірка лічильників і пристроїв

Лічильники газу та пристрої перетворення об’єму, що перебувають в експлуатації згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», повинні підлягати повірці.

Відповідно до Наказу Мінекономрозвитку України від 13.10.2016 № 1747 лічильники газу та пристрої перетворення об’єму належать до категорії 41 ЗВТ і підлягають періодичній повірці що два роки.

Конструкція пристроїв перетворення об’єму згідно з ДСТУ EN 12405-1:2014 може відповідати вимогам до коректорів:

  • типу 1 (єдиний прилад) (gas volume conversion device type 1 (complete system));
  • типу 2 (складений прилад) (gas volume conversion device type 2 (separate component)).

Користувач коректора типу 2 (заявник) на періодичну повірку повинен подавати обчислювач разом із приєднаними перетворювачами тиску та термоперетворювачами опору, при цьому в письмовому зверненні до організації виконавця повірочних робіт заявник зазначає, що засоби вимірювальної техніки, які надаються на повірку, є компонентами пристрою перетворення об’єму.

Вимірювальні комплекси та обчислювачі повинні подаватися на повірку як ЗВТ в установленій комплектації. Тому міжповірочний інтервал цих ЗВТ розповсюджується на всі їхні складові частини, що подаються на повірку, і становить два роки. Вимоги щодо встановлення інших міжповірочних інтервалів для складових частин коректорів типу 1 та типу 2 є необґрунтованими.

Висновки експерта

1

Порядок комерційного балансування газорозподільної системи за нормою розділу XII Кодексу малоефективний.

Згідно з практикою обліку природного газу в європейських країнах балансування газорозподільної системи ефективне лише за умови спільних дій усіх суб’єктів ринку газу.

2

Процедуру за п. 2 глави 2 розділу VIII Кодексу реалізують за методологією, аналогічною з процедурою п. 4 глави 1 розділу VIII, а саме: за маршрутом переміщення природного газу постачальник до 12 години кожного дня з точки (точок) передавання газу (оператора ГТС, оператора ГРМ, ГДП, ВБГ) з показів ЗВТ отримує оперативні дані щодо фізико-хімічних характеристик природного газу за попередню добу відповідно до додатка 1 до проєкту Технічного регламенту природного газу.

Постачальник за синхронізованим часом із суміжним за маршрутом переміщення природного газу (оператором ГТС, оператором ГРМ, ГДП, ВБГ) о 14:00 шляхом організації каналу зв’язку і засобу дистанційного передавання даних у порядку, встановленому Кодексом, в автоматичному режимі заносить набір значень представницьких показників газу до системного журналу бази даних обчислювачів споживачів, згідно з вимогами технічної документації з комплекту постачання виробника пристрою перетворення об’єму.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 181 Закону України «Про ринок природного газу» приведення об’єму природного газу, вищої теплоти згоряння, обсягу енергії до стандартних умов здійснюється в автоматичному режимі з використанням засобів вимірювальної техніки.

Засоби дистанційного передавання даних – засоби, встановлені (організовані) на комерційному або дублювальному вузлі обліку, які забезпечують на безперервній основі можливість дистанційного доступу до зазначених вузлів обліку з метою зчитування (контролю) та передавання їхніх даних каналами зв’язку оператору газорозподільної системи.

Обчислювачі та коректори об’єму газу повинні забезпечувати можливість введення та реєстрації значень параметрів та ФХП газу як безпосередньо на місці експлуатації, так і дистанційно (за каналами зв’язку).

Неоднозначність і суперечливість термінології в тексті Кодексу дає підстави певним постачальникам відмовитись від занесення значення фізико-хімічних характеристик газу до бази даних обчислювачів в автоматичному режимі.

Натомість у тексті Кодексу встановлено норму з ознаками корупційної складової.

Усі спори (розбіжності), які можуть виникнути між оператором ГРМ та споживачем під час визначення чисельних значень ФХП, мають вирішуватися шляхом переговорів.

У разі неможливості досягнення згоди шляхом переговорів спірні питання передаються на розгляд органу, уповноваженому визначати спори в частині якості газу, або до суду для вирішення спору в судовому порядку.

У разі виявлення оператором ГРМ невідповідності чисельних значень ФХП у базі даних обчислювача або коректора об’єму газу, у тому числі за результатами періодичної чи контрольної перевірки якості газу, оператор ГРМ здійснює перерахунок об’ємів (обсягів) розподіленого/спожитого природного газу споживачу відповідно до вимог цього Кодексу.

Ґрунтуючись на цій нормі, якщо споживач не хоче накладення необґрунтованого регуляторного тиску, то необхідно повідомити постачальника про те, що значення фізико-хімічних характеристик, які заносять у системний журнал бази даних обчислювачів, будуть використані за умови забезпечення єдності вимірювань. Зробити це можна згідно з даними, наведеними, наприклад, у формі протоколу.

Такий протокол споживач повинен зберігати для цільового використання під час перевірки.

Згідно з нормою п. 7 глави 3 розділу I Кодексу оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передавання в пунктах призначення.

Якщо постачальник відмовиться представити результати визначення фізико-хімічних характеристик газу, що відповідають положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», то необхідно звертатися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор).

У цьому випадку, як кажуть юристи: «Ignorantia iuris excusatio non est (лат.) – незнання законів не є виправданням». А у разі отримання від Регулятора негативної відповіді, ну що ж: «Dura Lex, sed Lex (лат.) – закон важкий, але це закон».

Споживачам, у яких засіб дистанційного передавання даних налаштовано для передавання даних за технологією CSD, для отримання додаткової інформації можна звернутися за посиланням

У наступному номері будуть розглянуті деякі питання, пов’язані з порядком визначення обсягу природного газу в одиницях енергії.