3D-сканери: використання у промисловості та лабораторіях
Головна перевага методу 3D-вимірювання – універсальність та можливість автоматизації процесу
Історія винайдення лазерного 3D-сканування
У 1830 р. французький художник, скульптор та фотограф Ф. Вілльєме розробив та запатентував процес створення портретної скульптури з використанням кількох фотопроєкцій навколо об’єкта, щоб вирізати фігуру, яку назвав фотоскульптурою, – це було прообразом 3D-макетування.
У 1953 р. військові США почали експериментувати з оптичним вимірювальним приладом із застосуванням світла та високошвидкісних затворів. Проєкт отримав назву «LIDAR».
Тим часом компанія Ferranti (Шотландія) випустила 2D-версію координатно-вимірювальної машини.
Два відомі проєкти – американський «LIDAR» і шотландської компанії Ferranti – сформували технологічну основу для створення лазерного 3D-сканування.
У 60-х рр. XX ст. військові США модернізували проєкт «LIDAR», інтегрували лазери для точного вимірювання відстаней у топографічні та досліджувальні системи. Пристрій отримав назву портативного лазерного вимірювального приладу ХМ-23.
У 1963 р. компанія DEA (Італія) розробила першу 3D координатно-вимірювальну машину (КВМ).
На початку 1980-х рр. було розроблено «стрічковий» метод оптичного сканування, який на той час був ефективніший, швидший та точніший за «точковий».
У 1984 р. лабораторія Cyberware у Лос-Анджелесі (Каліфорнія, США) випустила «Сканер голови». Це був лазерний сканер на основі «стрічкового» методу, призначений для створення тримірного комп’ютерного зображення голови людини.
До 90-х рр. XX ст. розробники 3D-техніки для одержання тримірних моделей:
- працювали з аналоговими камерами й телевізійними трубками;
- мали обмеження пам’яті у 5 Мб.
Середня роздільна здатність одержуваних зображень була не більшою ніж 512×512 пікселів, що в десятки разів гірше від того, що отримують зараз.
У 1992 р. французька компанія MENSI (зараз – Trimble) представила лазерні 3D-сканери серії S, що використовуються в промислових цілях, таких як атомна електростанція.
Через рік, у 1993-му, компанія Cyra Technologies (США) створила лазерний 3D-сканер.
Перші сканери були дуже повільні та недосконалі, але в порівнянні з ручними методами вимірювання – це був великий крок вперед.
У 1994 р. у Стенфордському університеті (США) Г. Терком та М. Левом створено тестову тримірну полігональну модель «Стенфордський кролик», яка містила дані про 69 451 трикутник, отриманий під час 3D-сканування керамічної фігурки кролика.
Реальний прорив у сфері комп’ютерних технологій відбувся на початку 2000-х рр., це спонукало винахідників до розвитку та удосконалення лазерного 3D-сканування.
3D-вимірювання: переваги й можливості нових технологій
У 3D-вимірюваннях використовується координатний метод вимірювання з послідовним знаходженням координат точок виробу та послідовним розрахунком розмірів.
Головна перевага методу 3D-вимірювання – це універсальність та можливість автоматизації процесу.
3D-вимірювання – це наукове дослідження із застосуванням технологій, які можуть створити повне тримірне зображення геометричної форми об’єкта.
3D-вимірювання реалізуються такими основними засобами вимірювальної техніки (ЗВТ), як:
- 3D координатно-вимірювальні машини (3D КВМ);
- 3D вимірювальні руки;
- 3D-сканери.
За допомогою даних ЗВТ отримують фактичні дані з вимірюваних деталей, що дає можливість виконати:
- контролювання якості;
- оцінювання точності;
- 3D-профіль вимірюваних деталей.
Особливості основних ЗВТ для 3D-вимірювань описано у таблиці 1.
Таблиця 1. Особливості основних ЗВТ для 3D-вимірювань
№ п/п | Характеристики | 3D КВМ портальна | 3D вимірювальна рука | 3D-сканер |
1. | Метод вимірювання | Контактний точковий | Контактний точковий | Безконтактний поверхневий |
2. | Максимальний діапазон вимірювань, мм | 0–3000 | 0–9000 | 0,2–40000 |
3. |
Похибка, мм:
| 0,0046 0,0106 | 0,056 0,056 | 0,020 0,020 |
4. | Швидкість вимірювання | 650 мм/с | Визначає оператор | 1500000 вим/с |
5. | Вид установки | Стаціонарний | Переносний | Портативний |
6. | Маса ЗВТ, кг | 1700 | 16,5 | 0,85 |
7. | Габарити, X×Y×Z | 1940×4000×3595 | 500×500×1000 | 100×100×200 |
8. | Вимірювання деталей з крихкого матеріалу | Ні | Ні | Так |
9. | Вимірювання затемнених або внутрішніх розмірів | Так | Так | Обмежено |
10. | Міжнародний стандарт | ISO 10360-2 | ISO 10360-2 або ISO 10360-12 | ISO 10360-8 |
11. | Додаткове оснащення | Кондиціонер, вентиляція, компресор гасіння вібрації | Кондиціонер | Кондиціонер |
3D КВМ мають високу точність, але вимоги до приміщення та встановлення машини високі в порівнянні з іншими 3D ЗВТ.
3D вимірювальні руки мають сталу межу допустимої похибки на всьому діапазоні, вид установки – переносний, на відміну від 3D КВМ.
3D-сканери мають найбільший діапазон вимірювань, мобільні та мають найменші габарити.
Найкращу межу допустимої похибки мають 3D КВМ, але для вимірювання складних крихких деталей, особливо в умовах цеху, краще підійде 3D-сканер.
Перші 3D-сканери почали використовувати у 1992–1993 рр.
Переваги 3D-сканерів:
- швидкість;
- портативність;
- безконтактність вимірювань;
- точність 3D-візуалізації.
Схожість зазначених трьох засобів 3D-вимірювань (3D КВМ, 3D вимірювальні руки та 3D-сканери) зумовлена загальними вимогами стандарту ISO 10360, при цьому вимоги до 3D-сканерів регламентуються розділом 8.
У таблиці 2 наведено сучасні нормативні документи (НД) з зазначенням чинності в Україні та світі.
Таблиця 2. Нормативні документи щодо калібрування 3D-сканерів
Позначення НД | Назва НД | Особливості НД | Стан НД |
ДСТУ EN ISO 10360-8:2022 | Геометричні специфікації виробу (GPS) Приймальні та повторні випробування для координатно-вимірювальних систем (CMS) Частина 8. КВМ з оптичними датчиками відстані | Ідентичні | В Україні ще не набрав чинності Перспективний |
ISO 10360-8:2013 | У світі – чинний |
Калібрування 3D-сканерів, як і інших 3D ЗВТ, відбувається за калібрувальною сферою.
Фахівці виділили основні групи 3D-сканерів:
- прості (навчання, демо);
- промислові (промисловість, лабораторії);
- метрологічні (промисловість, калібрувальні лабораторії).
Таблиця 3. Відмінності основних груп 3D-сканерів
№ п/п | Характеристики | Прості | Промислові | Метрологічні |
1. | Похибка, мм | 0,04–0,1 | 0,02–0,04 | 0,01–0,04 |
2. | Швидкість вимірювання, вим/с | 30 вим/с | 1 300 000 вим/с | 1 500 000 вим/с |
3. | Сертифікат калібрування згідно з ISO 17025 | Відсутні | Відсутні | Обов’язкові |
4. | Вартість, євро | 5000–30 000 | 30 000–50 000 | 50 000–100 000 |
Метрологічні 3D-сканери: застосування сучасних засобів
Розглянемо метрологічні 3D-сканери, які забезпечують метрологічний контроль за виробами на підприємстві та виявлення невідповідностей під час калібрування в лабораторії.
Метрологічні 3D-сканери використовуються в різних галузях промисловості (таблиця 4).
Таблиця 4. Використання 3D-сканерів у промисловості
Авіакосмічна галузь | Нафтогазова галузь | Калібрувальна лабораторія |
Оцінювання поверхневих пошкоджень | Огляд та обмірювання велетенських резервуарів | Визначення розмірів діаметрів калібрів, роликів, дротиків |
Оцінювання корозії трубопроводів відповідно до ASME B31G | Вимірювання кутів між гранями та ребрами у кутниках | |
Для 3D-моделювання | Оцінювання механічних пошкоджень трубопроводів відповідно до ASME B31G | Визначення параметрів макропрофілю (площинність, прямолінійність тощо) |
Перевірка внутрішнього стану труб | Вимірювання сколів, тріщин, корозії, шорсткості на зразках шорсткості |
3D-сканер використовується наступним чином:
- калібрують 3D-сканер за допомогою калібрувальної дошки з мітками;
- встановлюють калібрувальні мітки, які йдуть у комплекті з 3D-сканером, на вимірювальну деталь;
- сканують вимірювальну деталь;
- імпортують дані точок в 3D-програму для опрацювання та аналізу;
- створюють на основі даних тримірну модель;
- опрацьовують та аналізують отримані дані;
- визначають, наскільки отримані дані відповідають заявленим кресленням.