3D-сканери: використання у промисловості та лабораторіях

Головна перевага методу 3D-вимірювання – універсальність та можливість автоматизації процесу

Історія винайдення лазерного 3D-сканування

У 1830 р. французький художник, скульптор та фотограф Ф. Вілльєме розробив та запатентував процес створення портретної скульптури з використанням кількох фотопроєкцій навколо об’єкта, щоб вирізати фігуру, яку назвав фотоскульптурою, – це було прообразом 3D-макетування.

У 1953 р. військові США почали експериментувати з оптичним вимірювальним приладом із застосуванням світла та високошвидкісних затворів. Проєкт отримав назву «LIDAR».

Тим часом компанія Ferranti (Шотландія) випустила 2D-версію координатно-вимірювальної машини.

Два відомі проєкти – американський «LIDAR» і шотландської компанії Ferranti – сформували технологічну основу для створення лазерного 3D-сканування.

У 60-х рр. XX ст. військові США модернізували проєкт «LIDAR», інтегрували лазери для точного вимірювання відстаней у топографічні та досліджувальні системи. Пристрій отримав назву портативного лазерного вимірювального приладу ХМ-23.

У 1963 р. компанія DEA (Італія) розробила першу 3D координатно-вимірювальну машину (КВМ).

На початку 1980-х рр. було розроблено «стрічковий» метод оптичного сканування, який на той час був ефективніший, швидший та точніший за «точковий».

У 1984 р. лабораторія Cyberware у Лос-Анджелесі (Каліфорнія, США) випустила «Сканер голови». Це був лазерний сканер на основі «стрічкового» методу, призначений для створення тримірного комп’ютерного зображення голови людини.

До 90-х рр. XX ст. розробники 3D-техніки для одержання тримірних моделей:

  • працювали з аналоговими камерами й телевізійними трубками;
  • мали обмеження пам’яті у 5 Мб.

Середня роздільна здатність одержуваних зображень була не більшою ніж 512×512 пікселів, що в десятки разів гірше від того, що отримують зараз.

У 1992 р. французька компанія MENSI (зараз – Trimble) представила лазерні 3D-сканери серії S, що використовуються в промислових цілях, таких як атомна електростанція.

Через рік, у 1993-му, компанія Cyra Technologies (США) створила лазерний 3D-сканер.

Перші сканери були дуже повільні та недосконалі, але в порівнянні з ручними методами вимірювання – це був великий крок вперед.

У 1994 р. у Стенфордському університеті (США) Г. Терком та М. Левом створено тестову тримірну полігональну модель «Стенфордський кролик», яка містила дані про 69 451 трикутник, отриманий під час 3D-сканування керамічної фігурки кролика.

Реальний прорив у сфері комп’ютерних технологій відбувся на початку 2000-х рр., це спонукало винахідників до розвитку та удосконалення лазерного 3D-сканування.

3D-вимірювання: переваги й можливості нових технологій

У 3D-вимірюваннях використовується координатний метод вимірювання з послідовним знаходженням координат точок виробу та послідовним розрахунком розмірів.

Головна перевага методу 3D-вимірювання – це універсальність та можливість автоматизації процесу.

3D-вимірювання – це наукове дослідження із застосуванням технологій, які можуть створити повне тримірне зображення геометричної форми об’єкта.

3D-вимірювання реалізуються такими основними засобами вимірювальної техніки (ЗВТ), як:

  • 3D координатно-вимірювальні машини (3D КВМ);
  • 3D вимірювальні руки;
  • 3D-сканери.

За допомогою даних ЗВТ отримують фактичні дані з вимірюваних деталей, що дає можливість виконати:

  • контролювання якості;
  • оцінювання точності;
  • 3D-профіль вимірюваних деталей.

Особливості основних ЗВТ для 3D-вимірювань описано у таблиці 1.

Таблиця 1. Особливості основних ЗВТ для 3D-вимірювань

№ п/п Характеристики 3D КВМ портальна 3D вимірювальна рука 3D-сканер
1. Метод вимірювання Контактний точковий Контактний точковий Безконтактний поверхневий
2. Максимальний діапазон вимірювань, мм 0–3000 0–9000 0,2–40000
3. Похибка, мм:
  • у діапазоні 500 мм
  • у діапазоні 2000 мм
  •   0,0046 0,0106   0,056 0,056   0,020 0,020
    4. Швидкість вимірювання 650 мм/с Визначає оператор 1500000 вим/с
    5. Вид установки Стаціонарний Переносний Портативний
    6. Маса ЗВТ, кг 1700 16,5 0,85
    7. Габарити, X×Y×Z 1940×4000×3595 500×500×1000 100×100×200
    8. Вимірювання деталей з крихкого матеріалу Ні Ні Так
    9. Вимірювання затемнених або внутрішніх розмірів Так Так Обмежено
    10. Міжнародний стандарт ISO 10360-2 ISO 10360-2 або ISO 10360-12 ISO 10360-8
    11. Додаткове оснащення Кондиціонер, вентиляція, компресор гасіння вібрації Кондиціонер Кондиціонер

    3D КВМ мають високу точність, але вимоги до приміщення та встановлення машини високі в порівнянні з іншими 3D ЗВТ.

    3D вимірювальні руки мають сталу межу допустимої похибки на всьому діапазоні, вид установки – переносний, на відміну від 3D КВМ.

    3D-сканери мають найбільший діапазон вимірювань, мобільні та мають найменші габарити.

    Найкращу межу допустимої похибки мають 3D КВМ, але для вимірювання складних крихких деталей, особливо в умовах цеху, краще підійде 3D-сканер.

    Перші 3D-сканери почали використовувати у 1992–1993 рр.

    Переваги 3D-сканерів:

    • швидкість;
    • портативність;
    • безконтактність вимірювань;
    • точність 3D-візуалізації.

    Схожість зазначених трьох засобів 3D-вимірювань (3D КВМ, 3D вимірювальні руки та 3D-сканери) зумовлена загальними вимогами стандарту ISO 10360, при цьому вимоги до 3D-сканерів регламентуються розділом 8.

    У таблиці 2 наведено сучасні нормативні документи (НД) з зазначенням чинності в Україні та світі.

    Таблиця 2. Нормативні документи щодо калібрування 3D-сканерів

    Позначення НД Назва НД Особливості НД Стан НД
    ДСТУ EN ISO 10360-8:2022 Геометричні специфікації виробу (GPS) Приймальні та повторні випробування для координатно-вимірювальних систем (CMS) Частина 8. КВМ з оптичними датчиками відстані Ідентичні В Україні ще не набрав чинності Перспективний
    ISO 10360-8:2013 У світі – чинний

    Калібрування 3D-сканерів, як і інших 3D ЗВТ, відбувається за калібрувальною сферою.

    Фахівці виділили основні групи 3D-сканерів:

    • прості (навчання, демо);
    • промислові (промисловість, лабораторії);
    • метрологічні (промисловість, калібрувальні лабораторії).

    Таблиця 3. Відмінності основних груп 3D-сканерів

    № п/п Характеристики Прості Промислові Метрологічні
    1. Похибка, мм 0,04–0,1 0,02–0,04 0,01–0,04
    2. Швидкість вимірювання, вим/с 30 вим/с 1 300 000
    вим/с
    1 500 000
    вим/с
    3. Сертифікат калібрування згідно з ISO 17025 Відсутні Відсутні Обов’язкові
    4. Вартість, євро 5000–
    30 000
    30 000–
    50 000
    50 000–
    100 000

    Метрологічні 3D-сканери: застосування сучасних засобів

    Розглянемо метрологічні 3D-сканери, які забезпечують метрологічний контроль за виробами на підприємстві та виявлення невідповідностей під час калібрування в лабораторії.

    Метрологічні 3D-сканери використовуються в різних галузях промисловості (таблиця 4).

    Таблиця 4. Використання 3D-сканерів у промисловості

    Авіакосмічна галузьНафтогазова галузьКалібрувальна лабораторія
    Оцінювання поверхневих пошкодженьОгляд та обмірювання велетенських резервуарівВизначення розмірів діаметрів калібрів, роликів, дротиків
    Оцінювання корозії трубопроводів відповідно до ASME B31GВимірювання кутів між гранями та ребрами у кутниках
    Для 3D-моделюванняОцінювання механічних пошкоджень трубопроводів відповідно до ASME B31GВизначення параметрів макропрофілю (площинність, прямолінійність тощо)
    Перевірка внутрішнього стану трубВимірювання сколів, тріщин, корозії, шорсткості на зразках шорсткості

    3D-сканер використовується наступним чином:

    • калібрують 3D-сканер за допомогою калібрувальної дошки з мітками;
    • встановлюють калібрувальні мітки, які йдуть у комплекті з 3D-сканером, на вимірювальну деталь;
    • сканують вимірювальну деталь;
    • імпортують дані точок в 3D-програму для опрацювання та аналізу;
    • створюють на основі даних тримірну модель;
    • опрацьовують та аналізують отримані дані;
    • визначають, наскільки отримані дані відповідають заявленим кресленням.